На Тернопільщині створили унікальний генератор на біовідходах

ПРИВІТ МИ З УКРАЇНИ!

Про щоб я не писав, які б технічні новини не розміщував на своєму інтернет-майданчику, завжди на першому місті у мене були українські розробки. Але сьогодення змушує усіх українців займатись своєю безпекою і усі сили нашої української спільноти направлені на оборону від варварського вторгнення РФ, яке розпочалося рік тому, і все робиться для того, щоб перемогти московітів і визволити українську землю від загарбників.

Продививши документальну стрічку Дмитра Комарова «РІК», я зрозумів, що навіть у таких невиносних умовах, наші люди знаходять в собі сили радіти якщо є нагода і займатись творчістю, створюючи технічні новинки. Дійсно, наш народ непереможний, а ЗСУ зробить свою справу і перемога обов’язково буде.

Прикладом творчості під час війни є унікальний генератор на біовідходах, якій створили на Тернопільщині. Зараз обладнання використовується для сушіння зерна.

У чому проблема?

Від перших днів повномасштабного вторгнення в Україні страждає енергетична інфраструктура. Через що люди змушені залишатися без світла, а інколи і тепла. Також нас неодноразово лякали відсутністю блакитного палива, від якого сьогодні залежить чимало.

Яке рішення?

Директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка, Валерій Федорейко, переконаний, наша країна має свої ресурси, що дозволяють працювати і жити без газу та отримувати електричну енергію.

Український агрокомплекс продукує щорічно 25-30 млн т біовідходів: елеваторні відходи, полова, солома, качани кукурудзи, уточнює він.

«Три тони біовідходів дорівнюють 1000 кубам природного газу. А 1000 кубів газу сьогодні на ринку Європи коштують +/- €1000. А ось найдорожчі з біовідходів вважаються качани кукурудзи. Тона таких відходів коштує приблизно 1000 грн. Якщо нам треба три тони, то вони обійдуться нам у 3000 грн. Це означає, що якби Україна використовувала не природний газ, а біовідходи, то енергію ми отримували б майже в 14 разів дешевше», — зазначили науковці.

Водночас наукові фахівці акцентують не порівнювати біовідходи і деревину. Якщо поглянути з точки зору еколога, то під час спалювання деревини ми завдаємо великої шкоди екології – залишаємо її без «легень». А якщо замість деревини у топку підуть біовідходи, то ми навпаки рятуємо навколишнє середовище від небажаних газів, що виділяються під час гниття того ж лушпиння та качанів.

Як це працює?

Обладнання генераторів-утилізаторів повністю автоматизоване. Єдине, що доводиться закуповувати в Європі, — мікропроцесори. Наразі теплоутилізаційне обладнання забезпечуює підприємства тільки тепловою енергією, але при наявності в комплексі парової турбіни, дозволяє перетворювати теплову енергію на електричну.

Зараз обладнання використовується для сушіння зерна. Біовідходи вантажаться у бункер

«З бункеру регульований електроприлад за командою мікропроцесора закидвє біомасу в топку. Там стоїть вентилятор, що вдуває біомаси, і за температури 400°С вони починають горіти, як природний газ, — каже співрозмовник. — Починається процес газифікації біовідходів шляхом струменевого випарного горіння. Температура в топці під час горіння 1500°С. Прилади автоматично рахують температуру, що має бути на виході, а також вологість навколишнього середовища. Продукти згоряння попадають у теплообмінник, і ми сушимо зерно теплим повітрям», — розповідає Федорейко.

Читайте також: Електростанція на дровах

Наш генератор також можна використовувати для сушіння бетону, обпалення цегли та обігріву теплиць.

Наразі вже доступні генератори-утилізатори, які працюють з біовідходів на 2000, 3000 та 6000 кВт. Один коштуватиме 3-4 млн. грн. Якщо говорити про генератор-утилізатор на 1 МВт, то його вартість 1,5 млн. грн. Як стверджують виробники, термін окупності такого обладнання — три місяці.

Довідка
Світовий банк у 2023 році надасть $50 млн для забезпечення українських елеваторів генераторами або котлами, зазначив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, під час пресбрифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Мінагропрод та Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, IFC) підготували програму підтримки пільгового кредитування для українських аграріїв на загальну суму понад $1 мільярд.
У 2023 році Україна зможе залучити більше коштів для кредитування сільськогосподарських виробників.
Українська зернова асоціація звернулася до уряду з проханням ініціювати внесення змін до постанови КМУ щодо питання об’єктів критичної інфраструктури та включити зернозберігальні підприємства до об’єктів критичної інфраструктури.

Джерело: Рубрика

Дякую, що залишаєтеся зі мною. Вам подобаються мої статті? Бажаєте бачити більше цікавих матеріалів?😌 Підтримайте мене, оформивши замовлення чи порекомендувавши знайомим. Буду радий підготовити для вас унікальний матеріал з розміщенням на вашому сервері.✍