Ще не вмерла Україна…

Три доби тому, 27 лютого, намагався зі своєї інформаційної платформи звернутися до росіян і білорусів які є моїми друзями у феєсбуці, твіттері і в інших соцмережах, звичайно на російській мові. Ось тільки один з багатьох коментарів:

Павло: Туфта це все ліберальні висловлювання.
Якби там був народ і не хотів війни, війни би не було. Там гнила бульба і огірки на болотах. А це ніякі не люди. Ні одні, ні другі.
Автор: Розумію настрій в мене такій саме. Ті, що вбивають наше мирне населення терористи і нелюді і гніти їм в нашій землі. Але мій меседж для тих хто мислить по людські і таких багато в Росії і в Білорусії їм потрібно все зробити щоб заблокувати цей хаос збоку очільника кремля. СЛАВА УКРЇНІ і ГЕРОЯМ СЛАВА!
Павло. Поки вони позитивно мислять і планують протести, по нашій землі гуляє смерть, з їхньої тихої згоди. Там або вони самі все мають перевернути вверх дном, вже і зараз, або це доведеться робити нам. Як у нас це вміють, вони добре знають. Не допусти того Господи. Там точно залишаться тільки болота.
Автор: Згоден, але хоча маленький шанс заради миру потрібно використати і я це намагаюсь зробити.

Всі ці тривожні ночі, коли чуєш вибухи і постійно слідкуєш за правдивою інформацією, в голові одна думка – український народ незламний і непокірний. Заради свободи військові жертвують своїм життям, а цивільні люди голими руками стримують бойову техніку окупантів. Сльози навертаються на очах за повагу до співвітчизників і те, як лиха година об’їдала українську націю. Такий народ неможна зламати і підкорити. Вічна слава усім загиблим за нашу свободу.

Не знаю як кому, але перед тім як заснути, а це вдається уривками, в мене в голові постійно звучить гімн України. І як ніколи я був вражений змістом слів і мелодією нашого державного гімну. «Ще не вмерла Україна». Мабуть Павло Чубинський — автор гімну, зміг ще у 1865 році цими словами на століття передбачити незламний дух української нації. А патріотичний вірш надихнув композитора Михайла Вербицького написати музику для нього.

А як актуально звучить приспів у кожного українця:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

І не менш актуально у гімні лунає наше майбутнє, яке обов’язково настане:Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Чи відчував автор гімну, що у ХХІ столітті вся сучасна Україна постане проти кремлівських загарбників та терористів-супостатів.
Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

А чи доленосне передбачення автора гімну не здійснилося сьогодні у засіданні Європарламенту, коли вони стоячи аплодували відеозверненню нашого президента Володимира Зеленського і голові ВРУ Руслану Стефанчуку за гордість українського народу, усіх, хто дає гідну відсіч ворогу.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Пишаюсь військовим, які захищають нашу ДЕРЖАВУ. Пишаюсь нашими журналістами за правдиву інформацію і простим народом, який роблять все для перемоги. СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Дякую за вашу увагу.😌 Якщо сподобалося, будь ласка, поділіться з друзями в коментарях, напишіть пару рядків своєї думки.✍